05.04.2022
Правопис прислівників.
04.04.2022
Прислівник
https://www.youtube.com/watch?v=o1qMHwzfrsQ
https://www.youtube.com/watch?v=CJcZ1BLI-U4
25.03.2022
24.03.2022
21.03.2022
17.03.2022
Усе про дієслово: таблиці
У цьому великому матеріалі ми зібрали все найголовніше про дієслово. Для зручності інформацію подано в таблицях. Більш детально про кожну з тем дізнавайтеся з розділу “Читайте більше” в кінці матеріалу. Там викладено вичерпні дані про кожну підтему.
Дієслово – це самостійна змінна частина мови, слова якої називають дію або стан предмета як процес і відповідають на питання що робити? що зробити? (у початковій формі).
Початкова форма дієслова має назви: інфінітив, неозначена форма дієслова. Синтаксична роль: може виступати усіма членами речення.
Форми дієслова
| Неозначена (інфінітив) | Особові (змінні) | Родові | Безособові на -но, -то | Особливі | |
| дієприкметник | дієприслівник | ||||
| Незмінювана, означає дію, але не називає часу, особи, числа, роду, відповідає на питання: що робити? що зробити? (завжди має суфікс -ти) | Змінюються за числами, особами в теперішньому і майбутньому часах дійсного способу, відповідають на питання: що роблю? що робиш? що будуть робити? | Змінюються за родами в минулому часі дійсного способу, відповідають на питання: що робив? що робила? що зробили? | Означають дію без відношення до будь-якої особи, відповідають на питання: що зроблено? | Вказує на ознаку предмета за дією, відповідає на питання: який? яка? яке? які? | Означає додаткову дію, відповідає на питання: що роблячи? що зробивши? |
| рости, вмиватися | росту, ростеш, | ріс, росла | зроблено, розбито | написаний, зроблений | написавши, пишучи |
Перехідні і неперехідні дієслова
Запам ‘ятайте! Щоб визначити перехідність-неперехідність дієслова, треба в реченні знайти іменник або займенник, який залежить від дієслова, з’ясувати, в якому відмінку вони стоять.
| Перехідні | Приклади | Неперехідні | Приклади |
| Означають дію, що переходить або спрямована на предмет. Вони вимагають від залежного іменника чи займенника певного відмінка: а) знахідного відмінка без прийменника; б) родового відмінка із значенням частини від цілого; в) родового відмінка із заперечною часткою не. | а) бачити (небо), переглядати (газету), перевіряти (зошити); б) купити (хліба) – не весь, а лише, наприклад, буханець, випити кави – не всю, а лише, наприклад, філіжанку; в) не бачити (кого?) друга. | Означають дію, що не переходить на предмет (не вимагають додатка): а) дієслово сполучається з іменником у будь-якому відмінку, крім З.в., Р.в., який має при собі заперечну частку не або вказує на частину від цілого; б) дієслова на -ся, -сь (-ся уживається перед словом, яке починається з приголосного, -сь – перед словом, яке починається з голосного). | досягти мети (Р.в.), напасти на супротивника (З.в. із прийменником), думати, віддав, бігти, йти, спати плавати, сидіти, лежати, дивитись у вікно, бавитися з дітьми, соромитися своїх учинків. |
Зверніть увагу!
1. Принести сіль (усю сіль) – принести солі (частину), розвантажити цемент (весь) – розвантажити цементу (частину), придбати цукор (весь) – придбати цукру (частину).
2. Деякі дієслова, залежно від контексту, бувають то перехідними, то неперехідними: малює картину і Сашко малює; співає арію і Оксанка співає. 3.
Багатозначні дієслова можуть бути перехідними в одних своїх значеннях і неперехідними в інших (бити ворога, грати роль, читати книгу – бити в барабан, грати на нервах, любить читати).
Види дієслів
| Доконаний | Недоконаний |
| Вказує на завершену дію і відповідає на питання що зробити? що зробив? що зроблю? Ці дієслова не мають форми теперішнього часу. | Вказує на незавершену дію і відповідає на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити? |
| намалювати, перейти, зіскочити, затримати | малювати, іти, скакати, затримувати |
Зверніть увагу!
1. Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою різних способів:
1) додаванням і відкиданням префіксів (світити – засвітити, вабити – привабити);
2) заміною, додаванням чи відкиданням суфіксів (повторювати – повторити, допомагати – допомогти);
3) чергуванням звуків у корені (збирати – зібрати);
4) зміною наголосу (розки́дати – розкидáти, скли́кати – скликáти);
5) зміною коренів (брати – взяти, ловити – упіймати, заходити – зайти).
- Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова із суфіксом -ува- переважно іншомовного походження: атакувати, гарантувати, наслідувати, організувати, телефонувати тощо. Ці дієслова виявляють своє видове значення у контексті.
Дієвідміни
| Перша (І) | Друга (ІІ) |
| |
| -уть, -ють: читають, малюють, пишуть | -ать, -ять: кричать, носять, дивляться, бачать |
| |
| -Е, -Є: ідеш, ідете, ідемо, іде; граєш, граєте, граємо, грає | -И, -Ї: летиш, летить, летимо, летите; стоїш, стоїть, стоїмо, стоїте |
| |
| а) з односкладовою основою на -и-, -у-: ми-ти, пи-ти, ви-ти, чу-ти; Зверніть увагу! В особових формах дієслів бити, звивати, лити, пити голосний -и- не зберігається: лити – ллють, пити – п’ють. б) з основою на приголосний: мог-ти, нес-ти; в) з основою на -оро-, -оло-: молоти, боротися; г) із суфіксами -и-, -і-(-ї-), -а-, -ва-, -ону-, що не випадають при змінюванні: раді-ти (радію), зацвіта-ти (зацвітаю), зігріва-ти (зігріваю); крикону-ти (криконуть)+ гнати, брати, прати, драти і подібні; ґ) з основою на -ота: белькотати, муркотати; д) дієслова з основою на -я: сія-ти, смія-тися; е) із суфіксами -ува-, -юва-, які втрачають -ва-: годувати (годують), гостювати (гостюють); є) дієслова: хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти, давати, відповідати. | а) з суфіксами -и-, -і-, -ї – (крім односкладових), які випадають в особових формах: сидіти (сиджу, сидиш), любити (люблю), гриміти (гримить); б) з суфіксом -а- після й та шиплячих, який в особових формах випадає: кричати (кричиш), стояти (стоїш); в) дієслова на -отіти, які мають відповідники на -отати (тому цокотіти – цокотять – ІІ дієвідміна, а цокотати – цокочуть – І дієвідміна): булькотіти, муркотіти, тріскотіти; г) дієслова: спати, бігти, боятися, стояти. |
Зверніть увагу! Деякі дієслова, хоча звучать майже однаково і мають однакове значення, належать до різних дієвідмін, тому й пишемо: стелеться і стелиться, хропеш і хропиш.
Способи дієслів
| Дійсний | Умовний | Наказовий |
| Дієслова називають дію, яка відбулася, відбувається чи відбудеться, тобто це ті дієслова, які мають форми минулого, теперішнього і майбутнього часу. | Дієслова називають бажану або можливу за певних умов дію і відповідають на питання що робив би? що зробив би? Бувають доконаного і недоконаного виду. | Форми цих дієслів містять спонукання до дії у формі наказу, заклику, побажання, прохання, поради і відповідають на питання що роби? що зроби? Бувають доконаного і недоконаного виду. Мають просту і складену (окремі дієслова у І особі однини та всі дієслова у ІІІ особі однини і множини) форму. |
| У минулому часі змінюються за родами і числами, у теперішньому і майбутньому – за особами і числами. | Змінюються за родами і числами. | Змінюються за особами і числами. |
Умовний спосіб
| Утворення | Рід | Множина | ||
| Чоловічий | Жіночий | Середній | ||
| минулий час + частки б (після слова, яке закінчується на голосний), би (після слова, яке закінчується на приголосний) | мріяв би, ніс би | мріяла б, несла б | мріяло б, несло б | мріяли б, несли б |
Зверніть увагу! Частки би, б завжди з дієсловами умовного способу пишуться окремо і не завжди стоять в реченні при дієслові, часто вони відірвані від нього і стоять в іншій частині речення. Якби ви вчились (би) так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко).
Наказовий спосіб
| Особа | Утворюються від основи теперішнього, майбутнього часу | Однина | Множина |
| І | нес-уть, устан-уть, співа-ють | хай несу, хай устану | нес-імо, устань-мо, їж-мо |
| ІІ | нес-уть, устан-уть, співа-ють | нес-и, устань, співай | несіте (несіть), співайте |
| ІІІ | несе, несуть, устане, устануть, співає, співають | хай несе, нехай устане, хай співає | хай несуть, нехай устануть, хай співає |
Зверніть увагу! 1. Складена форма майбутнього часу наказового способу утворюється за допомогою часток хай, нехай. 2. Дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти і под. зберегли давню систему дієвідмінювання, тому в закінченні другої особи однини ш не вживається: даси, їси, розповіси, відповіси, а не дасиш, їсиш, розповісиш.
Дійсний спосіб
| Час | Минулий | Теперішній | Майбутній |
| дія відбулася (відбувалася) до моменту мовлення про неї: бачив, бачила, бачили | дія відбувається в момент мовлення або постійно: бачу, бачите, бачиш | дія відбудеться після моменту мовлення про неї: буду бачити, бачитиму | |
| Вид | доконаний: вивчив недоконаний: учив | тільки недоконаний: читає, знають | форми: проста доконаного виду (станемо), складна недоконаного виду (ставатимеш), складена (будеш ставати) |
| Рід, особа, число | за ОСОБАМИ не змінюється чоловічий рід – сяяв; жіночий рід – сяяла; середній рід – сяяло; множина – сяяли | Однина – множина І особа: сяю – сяємо; ІІ особа: сяєш – сяєте; ІІІ особа: сяє – сяють. РОДУ немає. | Однина – множина І особа: сяятиму – сяятимемо; ІІ особа: сяятимеш – сяятимете; ІІІ особа: сяятиме – сяятимуть, будуть сяяти. РОДУ немає. |
| Утворення | основа інфінітива (нес – ти, ми – ти) + суфікси -в-, -л-: чита-ти – чита-в, побачи-ти – побачи-л-а, зна-ти – зна-л-о. | основа теперішнього часу дієслова недоконаного виду (чита-ють, леж-ать) + особові закінчення: Однина – множина І особа: чита-ю – чита-ємо; ІІ особа: чита-єш – чита-єте; ІІІ особа: чита-є – чита-ють. | а) проста форма доконаного виду: основа майбутнього часу + особові закінчення: прочита-ють – прочита-ю, прочита-єш – прочита-є; б) проста форма недоконаного виду: інфінітив + особові закінчення: читати-му, читати-меш, читати-ме… в) складена форма: інфінітив + бути в особових формах: буду читати, будеш читати. |
Зверніть увагу! Дієслова у дійсному способі мають також і давноминулий час, який означає дію, що відбулася перед іншою дією: сказав був, зібралася була, домовилися були тощо. Такі форми утворюються за допомогою дієслів минулого часу та допоміжного дієслова бути у відповідних формах минулого часу.
Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу
Теперішній час
Недоконаний вид
| Особа і число | І дієвідміна | II ДІЄВІДМІНА | |||
| однина | множина | однина | множина | ||
| І | (я, ми) | цвіт-у, раді-ю | цвіт-емо, раді-ємо | леж-у, сто-ю | леж-имо, сто-їмо |
| ІІ | (ти, ви) | цвіт-еш, раді-єш | цвіт-ете, раді-єте | леж-иш, сто-їш | леж-ите, сто-їте |
| ІІІ | (він, вона, воно, вони) | цвіт-е, раді-є | цвіт-уть, раді-ють | леж-ить, сто-їть | леж-ать, сто-ять |
Майбутній час
І дієвідміна
| Число | Особа | Вид, форма | ||
| доконаний | недоконаний | |||
| проста форма | проста форма | складена форма | ||
| однина | І | напиш-у, збуду-ю | писати-му, будувати-му | буду писати, буду діяти |
| ІІ | напиш-еш, збуду-єш | писати-меш, будувати-меш | будеш писати, будеш діяти | |
| ІІІ | напиш-е, збуду-є | писати-ме, будувати-ме | буде писати, буде діяти | |
| множина | І | напиш-емо, збуду-ємо | писати-мемо, будувати-мемо | будемо писати, будемо діяти |
| ІІ | напиш-ете, збуду-єте | писати-мете, будувати-мете | будете писати, будете діяти | |
| ІІІ | напиш-уть, збуду-ють | писати-муть, будувати-муть | будуть писати, будуть діяти | |
II дієвідміна
| Число | Особа | Вид, форма | ||
| доконаний | недоконаний | |||
| проста форма | проста форма | складена форма | ||
| однина | І | побач-у, викош-у | бачити-му, косити-му | буд-у бачити, буд-у косити |
| ІІ | побач-иш, викос-иш | бачити-меш, косити-меш | буд-еш бачити, буд-еш косити | |
| ІІІ | побач-ить, викос-ить | бачити-ме, косити-ме | буд-е бачити, буд-е косити | |
| множина | І | побач-имо, викос-имо | бачити-мемо, косити-мемо | буд-емо бачити, буд-емо косити |
| ІІ | побач-ите, викос-ите | бачити-мете, косити-мете | буд-ете бачити, буд-ете косити | |
| ІІІ | побач-ать, викос-ять | бачити-муть, косити-муть | буд-уть бачити, буд-уть косити | |
Увага! В українській мові є ряд дієслів з нерегулярними формами, які слід запам’ятати:
а) бути, дати, сісти, повісти, гнати, жити, слати, іти, взяти, підняти, їсти;
б) дієслова-омоніми вити (вию, в’ю), слати (стелю, шлю), жати (жну, жму).
Зразки дієвідмінювання
(теперішній, майбутній час)
| Число | Особа | Особові форми дієслів | ||||||
| Інфінітив | їсти | гнати | іти | жити | дати | взяти | доповісти | |
| однина | І | їм | жену | іду | живу | дам | візьму | доповім |
| ІІ | їси | женеш | ідеш | живеш | даси | візьмеш | доповіси | |
| ІІІ | їсть | жене | іде | живе | дасть | візьме | доповість | |
| множина | І | їмо | женемо | ідемо | живемо | дамо | візьмемо | доповімо |
| ІІ | їсте | женете | ідете | живете | дасте | візьмете | доповісте | |
| ІІІ | їдять | женуть | ідуть | живуть | дадуть | візьмуть | доповідять | |
Увага!
1. У сучасній українській мові стилістично правильними вважаються такі форми: дадуть відповідь (а не відповідять), зроблять доповідь, повідомлять (а не доповідять), розкажуть (а не розповідять).
2. Дієслово бути в усіх особах і числах теперішнього часу має форму є. Проте іноді в художньому, публіцистичному та науковому мовленні можуть уживатися форми єсмь (І особа однини), єси (ІІ особа однини), єсть (ІІІ особа однини), єсте (ІІІ особа однини) та суть (ІІІ особа множини).
Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
| № | Спосіб | Замість якого способу вживається | Приклади | Примітки |
| 1. | Дійсний (ІІ ос. теп. або майб. часу доконаного виду) | Наказовий | Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); Підете до магазину і придбаєте книги. | |
| 2. | Дійсний (минулого часу) | Наказовий | Пішли додому! | |
| Умовний | Наказовий | Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки, що росте у вашім садочку? (М.Коцюбинський); Ти б, сину, мовчав (І. Нечуй-Левицький). | Так висловлюються, коли хочуть пом’якшити тон наказу або висловити прохання, побажання, пораду. | |
| 4. | Наказовий | Дійсний | А хтось візьми та й пусти чутку, що то я написав того листа (М. Стельмах); Другі бігають, кричать, а ти сиди, пряди, вечеряти подай…а тоді й лягай (Панас Мирний). | |
| 5. | Наказовий | Умовний | Прийди я вчасно, нічого б не сталося. | |
| Уживання інфінітива | ||||
| 6. | Інфінітив | Наказовий | Не курити! Перед уживанням виріб кип’ятити. | |
| 7. | Умовний | Піти б додому! Мені б книжку цікаву купити. | Інфінітив уживається з часткою б (би). | |
Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
| № | Час | Замість якого часу вживається | Приклади | Примітки |
| 1. | Минулий | Теперішній | Він глибоко замислився (замислився на даний момент); Дорога розкисла (є такою у даний момент). | Такі дієслова вказують на минулу дію, результат якої наявний у момент мовлення. |
| 2. | Минулий | Майбутній | Христино Архипівно, ми пішли (О. Корнійчук). | Підкреслюється те, що намір діючої особи обов’язково здійсниться. |
| Теперішній | Минулий | Я похитнувся, мов підтятий, а думка робить своє, спогади пливуть (П.Грабовський); І серце, хоч і звикле до блукання, до чужини, до вічного змагання, чогось бувало плаче в тій порі, немов дитина… (Леся Українка). | Це засіб наближення читача до описуваних подій минулого. Значення минулого часу може підсилюватися частками було, бувало. | |
| 4. | Теперішній | Майбутній | Концерт починається завтра о 19 годині; Автобус відходить за десять хвилин. | Так висловлюються найчастіше в наказах, оголошеннях, розпорядженнях, а також у тому випадку, коли дія обов’язково відбудеться у близькому майбутньому. |
| 5. | Майбутній (проста форма) | Минулий | Раз на вікні у панському будинку патлатий цуцик спочивав: то ляже на бочок, то догори на спинку або на лапки морду клав (Л. Глібов); Тоді схопився осел на ноги та як зареве, а птахи всі врозльот (І. Франко); Перші рази, як тільки Роман вилізе було на вікно, школярі в класі піднімуть регіт (С.Васильченко). | Дія, яка повторюється, чергується або йде одна за одною, а також вказується раптовість, несподіваність дії (у такому випадку дієслово вживається із часткою як). Значення минулого часу може підсилюватися частками було, бувало. |
Безособові дієслова
Безособові дієслова називають дію або стан, що проходять самі по собі, незалежно від особи. Вони бувають доконаного і недоконаного виду. Безособові дієслова називають:
| № | Означають | Приклади | Форми |
| 1. | Явища природи | світає, вечоріє, сутеніє, стемніло, затопило, дощить, мрячить | у дійсному способі третьої особи однини теперішнього і майбутнього часів (світатиме, буде світати), минулому часі – середнього роду (світало) |
| 2. | Стихійні явища | замело, занесло, залило, вимерзло, висушило | в умовному способі – середнього роду (замело б, висушило б) |
| 3. | Наявність / відсутність предмета або явища | сталося, минулося, не вистачає, бракує | в умовному способі – середнього роду (сталося б) |
| 4. | Психічний, психологічний або фізичний стан людини – різні відчуття, переживання, стан | морозить, дихається, не спиться, водиться, нудить, трусить, гнітить, сниться, хочеться, не терпиться | |
| 5. | Випадковість протікання події, незалежність її від особи (дієслова успіху) | щастить, поталанило, фортунить | в умовному способі – середнього роду (таланило б) |
Зверніть увагу!
1. Безособові дієслова не потрібно плутати із незмінюваними безособовими формами на -но, -то, утвореними від дієприкметників: зроблений → зроблено, написаний → написано.
2. Частина безособових дієслів є однозначними словами, тому їх форми не можна сплутати з формами повноцінних дієслів: вечоріє, таланить, дощить. Однак деякі багатозначні дієслова можуть бути і особовими, і безособовими:
- Ніж добре ріже (особове). – У боці ріже (безособове);
- Він гнітить (особове) мене своєю присутністю. – Мене гнітить (безособове) навіть сама думка про цей учинок.
3. Безособові дієслова виступають у ролі головного члена речення (присудка) в односкладних реченнях і часто з додатком. Підметів у таких реченнях не буває (немає виконавця дії):
- Мати трусить (особове) рядном перед моїми очима. – Мене аж трусить (безособове) від холоду.
Уживання безособових дієслів
- Безособові форми на -но, -то не мають морфологічно вираженого значення часу. Однак контекстуально наявність результату дії, яку підкреслює безособова форма, може бути віднесена до минулого, теперішнього чи майбутнього. У реченні на віднесеність дії, названу безособовою формою, до минулого або майбутнього часу може вказувати допоміжне дієслово було або буде:
- Укріплені райони противника було прорвано (О. Гончар).
- Все буде зроблено вчасно.
Зверніть увагу! Якщо у реченні йдеться про дію, завершену у минулому недавно, то безособова форма вживається без допоміжних дієслів. Якщо ж мовиться про давно закінчену дію, додається допоміжне дієслово було:
- Останній літачок було зроблено, в кімнаті усе прибрано.
- В українському мовленні вживання безособових дієслівних форм на -но, -то є більш прийнятним, ніж тих дієприкметників, від яких вони утворені:
- Справу зроблено (а не Справа зроблена);
- Воду випито (а не Вода випита);
- Резолюцію схвалено одноголосно (а не Резолюцію схвалена одноголосно).
Найпоширеніші способи творення дієслів
| № | Способи творення дієслів | Словотворчі афікси | Приклади |
| 1. | Префіксальний | префікси: у-(в-), ви-, від-(віді-), над-(наді-), під-(піді-), роз-(розі-), об-(обі-), з-(зі-, із-, с-), за-, по-, на-, про-, при-, пере- тощо | укласти – класти; внести – нести; викликати – кликати; відігнати – гнати; надірвати – рвати; зігріти – гріти |
| 2. | Суфіксальний | суфікси: -а-(-я-), -и-, -і-(-ї-), -ува- (-юва-), -ну-, -ся | наголошувати – наголос; ахати – ах; рухати – рух; біліти – білий; стукнути – стук; братися – брати |
| 3. | Префіксально-суфіксальний | одночасно за допомогою префіксів і суфіксів | підсилити – сила; сповільнити – повільний; оприлюднити – прилюдно; подвоїти – двоє |
| 4. | Лексико-семантичний | годинник іде, час біжить, сонце встає, ціни ростуть |
15.03.2022
14.03.2022
23.04
Пишемо оголошення ст. 90-91
22.04
Пишемо оголошення ст. 90-91
✅ 4. Випишіть слова для словникового диктанту: з апострофом, з подовженими м'якими приголосними, ненаголошеними е, и в корені, з м'яким знаком. Напишіть диктант у парі.
Б’ємося, пір’яні, пір’я, завдання, запрошення, суддя, суддівський, великі, чекала, веснянкувата, займається, навіть, любить, якусь, цього, приносить, батьки, мають, контролюють, міські.
21.04
Перевіряємо, що вміємо і знаємо ст. 89
✅ 1. Прочитайте. Знайдіть правильні твердження. Виправте неправильні.
Дієслово – це частина мови.
Дієслова відповідають тільки на питання що робити? що зробити?
Дієслова-присудки підкреслюємо двома лініями.
Дієслова змінюються тільки за числами.
Існує три форми часу дієслів.
• Яке важливе правило написання дієслів не згадувалось?
Дієслово – це частина мови, яка називає дію предмета.
Дієслова відповідають на питання що робити? що зробити? що робить? що роблять? що робив? що зробив? що робитиме? що буде робити? що зробить? та ін.
Дієслова-присудки підкреслюємо двома лініями.
Дієслова змінюються за числами, а в минулому часі в однині і за родами.
Існує три форми часу: минулий, теперішній, майбутній.
• Не з дієсловами пишеться окремо.
✅ 2. Прочитайте текст. Випишіть дієслова з часткою не. Позначте час дієслів.
Хороший хлопчина Костик. Але ніхто (не) знає, скільки в мене клопоту з ним. І вдома стережу, щоб його (не) вкрали. І наглядаю, аби він шкоди (не) накоїв. І пильную, щоб на прогулянку вийшов, бо він сам (не) здогадається. На вулиці слідкую, щоб в калюжу (не) стрибнув. *Як (не) нагадаю ч...ревики (об) к..лимок витерти, то так і зайде (в) квартиру (з) брудними*. А сердитись на нього я довго (не) вмію. У всіх сенбернарів такий характер (За Михайлом Слабошпицьким).
Не знає (теп.), не вкрали (мин.), не накоїв (мин.), не здогадається (майб.), не стрибнув (мин.), не нагадаю (майб.), не вмію (теп.).
✅ 3. Спишіть речення, яким краще закінчити текст.
1. Хто ж за Костиком наглядатиме, коли він до школи піде?
2. Мама з мене суворо спитає.
3. Костик скоро до школи піде.
Хто ж за Костиком наглядатиме, коли він до школи піде?
✅ 4. Запишіть повні відповіді на запитання.
1. Хто розповідає про Костика?
2. Що може накоїти хлопчина, якщо за ним не наглядати?
Про Костика розповідає сенбернар. Якщо за ним не наглядати, хлопчик може накоїти шкоди.
✅ 5. Випишіть виділені дієслова разом з іменниками, з якими вони пов'язані. Поставте питання від дієслів до іменників.
Зразок: зайде (куди?) в квартиру.
Вийшов (куди?) на прогулянку.
Слідкую (де?) на вулиці.
Витерти (що?) черевики.
✅ 6. Випишіть речення, позначене *, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки.
Як не нагадаю черевики об килимок витерти, то так і зайде в квартиру з брудними.
✅ 7. Випишіть із тексту дієслова-синоніми.
Стережу, наглядаю, пильную, слідкую.
20.04
Готуємося до подорожі ст. 86-88
✅ 2. Прочитайте. Поясніть значення виділених слів і словосполучень.
Квитки на поїзд можна купити в касах залізничного вокзалу або по інтернету. На деяких вокзалах є автомати з продажу квитків на приміські поїзди.
Якщо до вашого поїзда кілька годин, можна посидіти в залі очікування.
Щоб не носити з собою тяжких речей, їх можна здати в камеру схову.
• Запишіть на окремих аркушах по запитанню до тексту. Обміняйтеся запитаннями з товаришами й усно дайте відповідь.
Де можна купити квитки на поїзд? Де можна почекати прибуття поїзда? Куди можна здати тяжкі речі?
✅ 3. Розгляньте квиток. Запишіть тільки ті речення, які відповідають квитку.
1. Квиток купили на ім'я Валентини. 2. Поїзд відправляється о 12:12. 3. Валентина їде з Києва до Тернополя. 4. Тривалість поїздки 6 годин 2 хвилини. 5. Поїздка відбулася в серпні. 6. Пасажирка їхала у вагоні 25 на місці 7.
Квиток купили на ім'я Валентини. Валентина їде з Києва до Тернополя. Поїздка відбулася в серпні.
✅ 4. Прочитайте слова зліва. Поясніть, де так можна спілкуватися.
• Обговоріть, як потрібно спілкуватися на вокзалі, в аеропорту, поїзді, літаку.
• вигукувати у кінозалі (якщо це конче потрібно)
• шепотіти на уроці, якщо виконуєте спільну роботу
• упівголоса говорити у транспорті
• щосили кричати – щоб покликати на допомогу
• говорити на повний голос – вдома по телефону
• репетувати і дриґати ногами – ніде і ніколи
✅ 5. Розгляньте малюнок. Розкажіть, що відбувається. Чи схвалюєте ви поведінку дітей?
• Дайте відповіді на запитання.
1. Що треба зробити, коли ви зайшли до купе?
2. Як поводитися під час поїздки?
1. Коли ви зайшли до купе, сядьте на своє місце.
2. Поводитися під час поїздки слід чинно: голосно не розмовляти, не кричати, не стрибати, не бігати, уникати травмонебезпечних ситуацій, не заважати іншим пасажирам, не залишати після себе жодного сміття.
✅ 7. Запишіть діалог «У купе» (4 репліки).
– Добрий день, яке у вас місце? В мене друге.
‒ В мене третє. То ж ми сусіди.
‒ Давайте я вам допоможу з багажем.
‒ Велике спасибі! Мене звати Марічка. А тебе?
‒ Мене звати Іванко. А куди ти їдеш?
‒ До бабусі в гості. А ти?
‒ Я теж. Щасливої дороги.
‒ Дякую.
✅ 9. Прочитайте текст. Подумайте, які недоліки є в цій розповіді. Відредагуйте текст, скориставшись дієсловами з довідки, і запишіть у виправленому вигляді.
З Харкова до Ніжина доїхали ми поїздом. Звідти поїхали автобусом до Бобровиці. Зустрів нас дядько Семен, і на його новенькій «тойоті» доїхали до Нового Бикова. А далі дорога була такою вузькою та поганою, що довелося аж до хутора Козацького їхати на возі.
Довідка: дісталися, добиралися, теліпатися, домчали, пересувалися, пленталися.
З Харкова до Ніжина дісталися ми поїздом. Звідти добиралися автобусом до Бобровиці. Зустрів нас дядько Семен, і на його новенькій «тойоті» домчали до Нового Викова. А далі дорога була такою вузькою та поганою, що довелося аж до хутора Козацького їхати на возі.
19.04
Вивчаємо рекламну листівку ст. 85
✅ 2. Напишіть відповіді на запитання повними реченнями. Для підрахунку скористайтесь калькулятором.
1. У які місяці відпочивати найдешевше?
2. Що гості не зможуть робити безкоштовно?
3. Сім'я Петренків хоче винайняти котедж на два тижні в серпні. Скільки вони заплатять?
4. Сім'я Шевчуків збирається відпочити тиждень у вересні в дачному будинку. Скільки це коштуватиме?
1. Найдешевше відпочивати у жовтні , березні.
2. Гості не зможуть безкоштовно плавати в критому басейні, користуватися тенісним кортом та прокатом велосипедів.
3. Сім’я Петренків заплатять за котедж на два тижні в серпні чотирнадцять тисяч гривень.
4. Тиждень відпочинку у вересні в дачному будинку буде коштувати дві тисячі сто гривень.
✅ 3. Прочитайте деякі правила поведінки на воді (такі є на кожній базі відпочинку чи в пансіонаті). оберіть з довідки і вставте пропущені слова. Три найважливіших, на ваш погляд, правила запишіть.
1) He ... в воду в невідомих місцях.
2) Не ... на шляху катерів, пароплавів.
3) Ніколи не ... наодинці.
4) Ніколи не ... товаришів, вдаючи, що ви захлинулися і потопаєте.
Довідка: купатися, плавати, розігрувати, заходити.
1) Не заходити в воду в невідомих місцях.
2) Не плавати на шляху катерів, пароплавів.
3) Ніколи не купатися наодинці.
4) Ніколи не розігрувати товаришів, вдаючи, що ви захлинулися і потопаєте.
✅ 4. На основі правил (завдання 3) складіть розповідне, питальне і спонукальне речення. Підкресліть у них дієслова.
Діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих.
Чи можна заходити в воду в невідомих місцях?
Дотримуйся правил поведінки на воді.
13.04
Правильно пишемо не з дієсловами ст. 84
✅ 1. Запишіть дієслова з часткою не, дібравши до них іменники.
• За якими ознаками згруповані дієслова? Які з них називають дії, що виконує дівчинка? Що виконують декілька осіб?
Не дамо відповіді. Не захочемо морозива. Не встигнемо на поїзд. Не вмовила подругу. Не підказала дороги. Не була в школі. Не поступається місцем. Не збирає гриби. Не дає олівці.
✅ 2. Прочитайте текст. Виконайте завдання на вибір.
Під час грози (не) ховайтеся під високими одинокими деревами. (Не) знімайте взу..я. У жодному разі (не) купайтеся.
Не лягайте на землю у відкритому ст..пу. Звільніться від металевих предметів. Вимкніть мобільний т..л..фон.
A. Спишіть перший абзац, розкриваючи дужки і вставляючи пропущені букви.
Б. Переробіть речення другого абзацу так, ніби ви звертаєтеся до свого товариша. Запишіть.
B. За змістом тексту складіть і запишіть розповідь про те, як ви поводитиметесь під час грози.
А. Під час грози не ховайтеся під високими одинокими деревами. Не знімайте взуття. У жодному разі не купайтеся.
Б. Не лягай на землю у відкритому степу. Звільнися від металевих предметів. Вимкни мобільний телефон.
В. Під час грози я не ховаюся під високими одинокими деревами. Не знімаю взуття. У жодному разі не купаюся.
Не лягаю на землю у відкритому степу. Звільняюся від металевих предметів. Вимикаю мобільний телефон.
✅ 3. Прочитайте. Спишіть перше речення з вірша Грицька Бойка, розкриваючи дужки і вставляючи пропущені букви.
От якби ми (під) в..рбою
(Не) зустрілися (з) тобою,
І якби (не) роздягались,
І якби ми (не) купались,
І якби (на) гл..бині
(Не) було п..нька (на) дні.
І якби (про) те ми знали,
І якби ми (не) пірнали,
І якби не всі «якби»,
(Не) набили б ми лоби.
✅ 4. Складіть правила для велосипедиста (три речення), використавши дієслова з часткою не.
Не катайся в місцях, де можна випадково виїхати на проїжджу частину. Котячись із гори, дивися тільки вперед перед собою, не озирайся назад. Не влаштовуйте швидкісних перегонів там, де ходять люди.
12.04
Визначаємо ідею плаката. ст. 82-83
✅ 1. Спробуйте пояснити, що таке плакат. Потім прочитайте визначення.
Плакат – малюнок з коротким текстом до нього, що закликає до чого-небудь, популяризує, рекламує щось.
✅ 3. Виконайте завдання на вибір.
A. Спишіть речення, яке ви вважаєте найважливішим.
Б. Спишіть настанову, яку ви вже самі постійно виконуєте.
B. Запишіть речення, яким можна доповнити плакат.
А. Сортуйте сміття, щоб його можна було повторно переробити.
Б. Більше ходіть пішки або їздіть велосипедом. Економно використовуйте воду, електроенергію.
В. Не забруднювати річки та озера.
✅ 4. Випишіть дієслова, перед якими стоїть слово не (не купуйте та ін.). Як пишеться не з дієсловами?
Не купуйте, не користуйтеся, не носите, не викидайте.
✅ 5. Прочитайте. Як треба змінити текст, щоб він містив правила поведінки свідомої і порядної людини?
Зробимо наше довкілля чистим і приємним для життя. Після відпочинку на природі не збирайте сміття. Не гасіть багаття. Викидайте батарейки у смітник, а не здавайте на переробку.
□ Запишіть три останні речення у виправленому вигляді.
Після відпочинку на природі збирайте сміття. Загасіть багаття. Не викидайте батарейки у смітник, а здавайте на переробку.
✅ 6. Розгляньте малюнок. Сформулюйте правила гри, у яку грають діти. Зіграйте в цю гру з товаришем, використавши словосполучення під малюнком і довідку.
Бути сміливим, берегти речі, дотримуватися тиші, охороняти природу, прибирати за собою сміття, тримати свої іграшки на місці.
Бути сміливим – не боятися, берегти речі – не псувати, дотримуватися тиші – не галасувати, охороняти природу – не шкодити, прибирати за собою сміття – не смітити, тримати свої іграшки на місці – не розкидати.
✅ 7. Складіть і запишіть 2-3 речення про те, чого не має робити людина, яка любить і береже Землю.
Не забруднювати річки та озера. Не розкидувати повсюди сміття. Не знищуйте природу.
09.04
Порівнюємо тексти (презентація розповідей)
Легенди України
перегляньте відео
https://www.youtube.com/watch?v=IMgNbsiTdVA
https://www.youtube.com/watch?v=9oO7-N_BpfI
https://www.youtube.com/watch?v=aGcCcRTrvxI
https://www.youtube.com/watch?v=mGhpVpzjwqU
розкажіть близьким одну з легенд, яка вам найбільше сподобалась.
08.04
Порівнюємо
тексти ст.80-81
Завдання 1
Прочитайте три тексти. Визначте мету кожного тексту.
Завдання 2
Дайте усні відповіді на запитання:
Що спільного в трьох текстах?
Які тексти містять історичні факти? Знайдіть розбіжності між текстами.
У якому тексті є скорочення слів? Спробуйте їх розшифрувати. Чому слова не написали повністю?
Розгляньте ілюстрації. До яких текстів вони підходять?
Складіть коротку розповідь (усно) про Змієві вали, використовуючи матеріал трьох текстів.
07.04
Визначаємо час дієслова. ст. 79
✅ 3. Випишіть з вірша по одному дієслову минулого, теперішнього і майбутнього часу. Поставте до них питання.
(Що зробив?) взяв (мин.), (що робить?) знає (теп.), (що зробить?) розповість (майб.).
✅ 4. Прочитайте. Які дієслова напишете замість крапок?
козак співає
козаки ...
кобза заграла
кобзи ...
бандура розкаже
бандури ...
□ Іменники, прикметники змінюються за числами. А дієслова?
□ Запишіть слова другого стовпчика разом із дієсловами. Визначте час і число дієслів.
Козаки співають (мн., теп.)
кобзи заграли (мн., мин.)
бандури розкажуть (мн., майб.)
✅ 5. Знайдіть у кожному рядку зайве слово. Поясніть, як міркували.
Заходить, сидить, знає, ходитиме. Копав, мурували, прислужують, сиділа. Застібнуть, ремонтуватиме, перев'язав, буде спати.
Заходить, сидить, знає, ходитиме.
Копав, мурували, прислужують, сиділа.
Застібнуть, ремонтуватиме, перев’язав, буде спати.
✅ 6. Випишіть із завдання 1 дієслова з префіксами по- і за-, а поряд - ці дієслова без цих префіксів. Як змінюється значення?
Попливли – пливли, заграли – грали, запам’ятала – пам’ятала.
06.04
Змінюємо дієслова за
часами ст.78
Пояснення
Дієслова можуть змінюватися за часами. Вони мають три форми — теперішнього, минулого і майбутнього часів. Дієслова теперішнього часу називають дію, яка відбувається тоді, коли про неї говорять. Дієслова минулого часу називають дію, яка відбувалася раніше, ніж про неї говорять. Дієслова майбутнього часу називають дію, яка відбуватиметься після того, як про неї сказали. Наприклад, коштував (минулий час), коштує (теперішній час), буде коштувати або коштуватиме (майбутній час).
Теперішній час | Минулий чac | Майбутній час |
грає, грають | грав, заграв | заграє, буде грати, гратиме |
читають, читає | прочитав, читав, прочитала | читатиме, буду читати, прочитає |
кличе, кличуть | кликав, покликав | скличе, кликатиме, буде кликати |
малює, малюють | малював, намалював | буде малювати, намалює, малюватиме |
Виконайте вправу1 ст. 78 усно.
Вправа 2 (за зразком) визначте час дієслів.
Вправа 3 (за зразком) з поданими іменниками складіть речення.
05.04
Вивчаємо минуле через мову (презентація роботи)
Перегляньте відео та розкажіть, що ви знаєте про козаків-запорожців?
https://www.youtube.com/watch?v=IOZWsay6bGs
Перегляньте презентацію.
https://www.youtube.com/watch?v=NsidAJbjcT8
пропоную перейти до вікторини про козаків.
https://www.youtube.com/watch?v=D2POKrserB0
02.04
Вивчаємо минуле через мову ст. 76-77
✅ 2. Виберіть один з уривків – А, Б або В. Працюйте разом у групі за планом.
1. Прочитайте вибраний уривок.
2. Визначте тему уривка (про що йдеться?). Підготуйтеся його переказати.
3. Розподіліть завдання і випишіть:
□ незрозумілі слова;
□ незнайомі слова, значення яких можна зрозуміти з розповіді;
□ слова, які пишуться не так, як сьогодні.
А. Льох, каюк.
□ Занімались, гляділи, відшіптували, шо, занятія.
Б. Бурдюг.
□ Себто, чвала, найшов, захожій, вспіє, красовиті.
В. Каптан.
□ Обриє, інчій, главне, одіяніє.
✅ 3. Дізнайтеся значення незнайомих слів.
Льох – спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів.
Каюк – назва невеликого плоскодонного рибальського човна.
Бурдюг – землянка.
Каптан – старовинний чоловічий верхній одяг з довгими полами.
✅ 5. Запишіть три факти, які вам найбільше запам'яталися з розповіді Івана Розсолоди.
1. Серед козаків були такі, що самі коров доїли, і сир виробляли, і масло били. Між ними були шевці, кравці, ковалі, гончари, столяри. Були й такі майстри, що робили вози...
2. Крізь стояли бурдюги, вони ніколи не замикались. Хто хоч, той і заходь.
3. Козаки брили голови, залишали тільки чуприну довгу, чорну та кучеряву.
01.04
Добираємо дієслова-синоніми і антоніми ст. 74-75
✅ 2. Виконайте завдання на вибір.
A. Випишіть з вірша 5 назв річок. Знайдіть ці річки на карті України й покажіть товаришам.
Б. Випишіть назви річок з прикметниками, які з ними пов'язані.
B. Знайдіть і спишіть речення з порівнянням. Підкресліть у ньому підмет і присудок.
□ Запропонуйте, з чим можна порівняти річку.
А. Тиса, Прут, Дністер, Донець, Дніпро.
Б. Сміливий і проворний Білий Черемош і Чорний Черемош, голубий Стрий, Дніпр широкий і невпинний, зелена Десна, Західний Буг.
В. Як волошки, голубий, у Дністер впадає Стрий.
✅ 3. З вірша «Скільки рік на Україні?» випишіть дієслова, які пов'язані з поданими іменниками й мають значення «тече». Усно поставте до них питання.
Прут ..., Білий і Чорний Черемоші ..., Уж ..., Донець ..., Західний Буг ... .
Прут рине, Білий і Чорний Черемоші іскряться, Уж поспішає, Донець мчить, Західний Буг омива.
✅ 4. Складіть і запишіть одне-два речення про річку у вашому місті/селі чи поблизу. Використайте виписані з вірша дієслова.
Річка Дніпро – одна з найбільших річок Європи, яка протікає по території Росії, Білорусі, України і впадає в Чорне море.
✅ 5. Прочитайте прислів'я. Знайдіть у них антоніми. Якими частинами мови вони є? До виділених слів доберіть і запишіть синоніми.
1. Менше базікай, а більше слухай. 2. Удар забувається, а слово пам'ятається. 3. Легко впасти – тяжко встати. 4. Краще віддати своє, ніж взяти чуже.
1. Менше базікай, а більше слухай.
2. Удар забувається, а слово пам'ятається.
3. Легко впасти – тяжко встати.
4. Краще віддати своє, ніж взяти чуже.
Базікай, говори. Встати, піднятися.
✅ 6. Доберіть з довідки антоніми до поданих дієслів. Запишіть парами.
Відпочивали, заснути, відїжджають, запитали.
□ Позначте префікси в дієсловах.
Відпочивали – працювали, заснути – прокинутися, від'їжджають – приїжджають, запитали – відповіли.
✅ 7. Знайдіть зайве дієслово в кожній групі. Поясніть, як ви міркували.
Плакати, сміятися, рюмсати, ридати.
Працювати, робити, ледарювати, трудитися.
Плакати, сміятися, рюмсати, ридати.
Працювати, робити, ледарювати, трудитися.
✅ 8. Спишіть речення, заповнюючи пропуски й розкриваючи дужки. Знайдіть речення у вірші й перевірте себе.
А р..балок до в.хла (р, Р)ічка (п, П)рип..ять прип..яла!
□ Випишіть два словосполучення дієслова з іменником. Поставте питання від дієслова до іменника.
А рибалок до весла річка Прип’ять прип’яла!
□ Прип’яла (кого?) рибалок, прип’яла (до чого?) до весла.
31.03
Розуміємо іншого.
Ф.Санна.
«Подорож» ст.72-73
Книжку-картинку «Подорож» Франческа Санна написала та
намалювала у 2016 році і вона одразу ж припала до душі і читачам, і
критикам. У тому ж таки році вона стала однією з найкращих
дитячих книжок за версією «The New York Times», а у 2017 —
потрапила до списку номінантів на медаль Кейт Ґріневей.
У чому ж секрет її популярності і чому вона опинилася у цій добірці?
Відповідь проста. Річ у тім, що «Подорож» — це надзвичайно красива,
захоплива і водночас зворушлива розповідь про родину, яка через
війну змушена поїхати з рідного дому та шукати пристановища
деінде. Історія про війну, про смерть, про страх і про біженців, яка
гармонійно поєднує вишукану поетичну нарацію, сповнену
символізмом і фантастичним, з гіркою правдою життя. Разом із
героями цієї книжки-картинки читачі і справді вирушають у
подорож. Але подорожувати доводиться не чарівливими світами з
вигаданими драконами та чудовиськами, а цілком реальними
країнами, у яких, втім, також знайшлося місце і для лихих монстрів, і
для захопливих пригод.
Завдання 1.
Прочитайте оповідання Франчески Санни "Подорож". Записуйте на окремому аркуші на лінії часу назви місць, згадані в оповіданні, і почуття героїв пов'язані з ними.
Завдання 2.
Які почуття у вас викликає слово "подорож"?
Чи такі самі вони в героїв оповідання?
Чому на вашу думку, авторка не дала своїм героям імен?
З якою метою написане оповідання "подорож"?
30.03
Вивчаємо зв’язок
дієслів з іменниками ст.70-71
Завдання 1
Прочитайте та закінчіть речення. (якщо виникають труднощі, перейдіть за посиланням)
https://www.youtube.com/watch?v=OgQi5nsBL4k
Завдання 2 (усно) знайдіть дієслова і поставте до них питання.
Пригадайте, що ми називаємо ПІДМЕТОМ а що - ПРИСУДКОМ. (якщо виникають труднощі, перейдіть за посиланням)
https://www.youtube.com/watch?v=x2f8QnsoAVs
Вправа 2. Виконайте письмово за зразком, що у підручнику.
Завдання 3. Продовжуємо працювати над літературним твором "Країна Мумі-тролів". Прочитайте продовження повісті. (ст. 70-71). Усно поставте питання до виділених дієслів.
Вправу 5 виконайте за зразком.
Вправа 6 Спишіть слова, вставляючи пропущені букви.
Н(е,и)сеш, з(е,и)лені, в(е,и)лику І т.д.
Перекажіть прочитаний текст від імені героя.(ніби ви Мумі-троль)
Вправа 8. (виконайте завдання письмово)
Виразно прочитайте діалоги, попрацюйте над інтонацією.
29.03"Країна Мумі-тролів" Туве Янсон.
Малюємо карту ст. 68-69
https://www.youtube.com/watch?v=yHSyWIJne2g
Завдання 2, 5 (ст.69) - виконайте письмово, завдання 3, 4, 6 - усно.
Завдання 2. Пригадай те що таке ДІАЛОГ?
https://www.youtube.com/watch?v=-frhZkmIb_g
Пригадайте, які слова ми називаємо синонімами?
Випишіть з діалогів дієслова - синоніми слів "говорити"
Завдання 3. Прочитайте діалоги Чмиха і Мумі-троля, підберіть необхідну інтонацію.
Завдання 4. Усно даайте відповідь на питання. Навіщо Мумі-троль і Чмих вирушили в мандрівку? Як вони поводяться під час подорожі?
Завдання 5. Вапишіть назви місць, згаданих у тексті (стежка, долина тощо). Подумайте, як їх зобразити на карті.
Намалюйте карту подорожі героїв. Підготуйте розповідь.
Пропоную вашій увазі аудіокнигу "
КРАЇНА МУМІ-ТРОЛІВ"https://www.youtube.com/watch?v=6JRXMksy3cE
19.03
Розповідаємо про дивні події (удосконалення текстів)
18.03
Розповідаємо про дивні події (ст.67)
17.03
Дієслово
https://www.youtube.com/watch?v=wJG-5-0dvDg
16.03
Дієслово ст.65-66
https://www.youtube.com/watch?v=Eu37ZHuPoZg
15.03
Підсумковий урок з теми «Прикметник» ст. 63-64
Комментариев нет:
Отправить комментарий